Я з міста Пологи евакуювалась. Залишилася без роботи, а моє місто зараз окуповане.

Бойові дії почалися в нас з 2 березня. Я була вдома місяць, а потім поїхала, тому що весь цей час ховалася, знаходилася в підвалі. Місто наше розбили, зараз на моєму підприємстві знаходяться російські війська.

Я виїхала, тому що вже існувала загроза життю, а по-друге, вже була окупована ця територія. З продуктами було тяжко, магазини не працювали, гуманітарки не було, нічого не вистачало. Я і поїхала а батьки і брат залишилися.

Мені потрібні ліки, яких у нас вже не було, в мене почалися загострення, бо є проблеми зі здоров’ям.

Коли почалася війна я була вдома, збиралася на роботу. Прийшла, а нас почали розпускати по домам. Но ніхто не думав, що це буде так надовго. І з міста дуже багато людей виїхало, як і я.

Після виїзду з’явилися фінансові труднощі, з гуманітарною допомогою все також не зрозуміло.

Зараз місто моє розбите, інфраструктура вся розбита, це мене просто шокувало. Зараз продовжуються руйнуватися будинки. Це я чую від рідних і знайомих, які там залишилися.