Я була вдома, коли почались обстріли. У місті закрились магазини, в аптеках були великі черги. Люди почали виїжджати, а я залишалась вдома. Весь час я чула, як літають ракети та снаряди. Світло та воду відключили. Поступово настала гуманітарна катастрофа. 

Я виїхала після того, як до моєї квартири прилетіло та посипалось скло. Коли доїхала до Павлограда, у мене закінчився бензин. Мені тоді допомогли військові.

Зараз я живу в Одесі. Тут поховала батька, йому важко було пережити війну. 

Я хочу повернутись додому, аби відбудувати власне житло.