Коли Херсон окупували, я була з чоловіком і дитиною у місті. Після окупації не було ліків та продуктів. Було тяжко виживати. Мені було дуже страшно, бо росіяни забирали людей на підвали. Я взагалі не розуміла, що відбувається. 

Коли місто почали обстрілювати, я вирішила виїжджати заради дитини. Це сталось після деокупації. Тоді виїхати було не важко. Ми сіли у машину та виїхали. Добре, що не потрапили під обстріл. 

Зараз ми живемо в Одесі. Тут живе моя сестра. Мої рідні роз’їхались світом, хтось захищає країну. Я би хотіла у майбутньому повернутись додому. Сподіваюсь, що мій будинок вціліє. Більше мені нічого не потрібно.