Після початку війни почались обстріли, але я все одно працювала. Кожного дня прилітали ракети та снаряди. Я виїхала, бо дитина почала лякатись. На власній автівці евакуювались. Я була впевнена, що виїжджаю на два тижні. 

Зараз я з дитиною живу на Кіровоградщині в маленькому селі. Тут люди впустили пожити у себе, а потім я переїхала до іншого будинку. Мені вдалось облаштували хоч якесь життя. У мене є господарство. Я дуже хочу, щоб в Україні настав мир, а я повернусь додому.