У Маріуполі Людмила була разом із сином, чоловіком та братом. Жила у Центральному районі.

"З вас усіх робитимуть фарш. Вони каменю на камені не залишать", - так нам сказали. А ми мешкали на 9 поверсі. І шансів вистрибнути – не було”, – розповідає Людмила.

3 березня. Авіаудар по торговому центру та сусіднім будинкам. Від двоповерхового будинку нічого не лишилося.

"Він розтанув за секунди. Це був перший шок. Ми побігли до друзів на 1 поверх. Потім у підвал".

До 11 березня мешкали у підвалі. Авіація рф обстрілювала без зупинки.

"Хвилею відчинило двері. Я не зрозуміла, що сталося. Думала, просто обстріл. Зі стін сипеться побілка. У коридорі пил, гар. Люди біжать. Дітей накрили ковдрами. Вирішили виходити. Я виходила передостання. У живих у підвалі більше не було" , – згадує мешканка Маріуполя Людмила.