Росіяни окупували село дуже швидко. Ловили чоловіків та вбивали. Це був жах. Мені було по-справжньому страшно. Я ніяк не могла припустити, що Росія почне таке повномасштабне вторгнення. Все розвивалося швидко. Наступ йшов день за днем. Обстріли були жахливі, снаряди та ракети летіли зовсім поряд, вулицями та будинками. Магазини та аптеки були закриті. Неможливо було купити навіть найпростіші речі. Не було води та світла. Я з дітьми постійно сиділа в підвалі.

Потрібно було терміново виїжджати. Я вигнала худобу просто на вулицю, взяла дітей та виїхала на машині, яку винайняла. Дорога була лише через Кривий Ріг. Там ми і втекли з рідного дому. Зараз чекаю, коли все це скінчиться. Хочу повернутись додому. Хочу, щоби був мир.