Перебувати в Слов'янську під обстрілами було дуже страшно. Було дуже голосно, я не знала, чого очікувати далі. Війна - це горе, війна - це біда. У Слов'янську не було води і газу, я виживала завдяки гуманітарній допомозі. 

Я виїжджала з міста зі знайомими, які мене попросили взяти речі по мінімуму. Майже все залишила вдома.

Зараз живу в Полтаві. Тут мені надають допомогу, я дуже за це вдячна. Мені приємно, що про переселенців не забувають. Сподіваюсь лише на мир, хоча я розумію, що нашим хлопцям на фронті тяжко, і це може статись нескоро.