Я жила і працювала. Рідну Кремінну почали обстрілювати з перших днів війни. Люди панікували.

Щодня місто накривали бомбами та ракетами. 

Коли з міста почала виїжджати влада, я з чоловіком також виїхала. Їхали під обстрілами. В інтернеті я почала шукати інформацію, де можна зупинитись у Рівному. Там нас зустріли дуже добре, нагодували та допомогли всім, чим могли. Видавали гуманітарну допомогу. Я довго була ще шокована. Зараз все добре. 

Я все втратила. Мій будинок у Кремінній пограбували, але я  дуже хочу повернутись на рідну землю.