Дубовик Мія, учениця 11 класу Комунального закладу загальної середньої освіти ліцею імені Лесі Українки Жовтоводської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Бабенко Тетяна Володимирівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я пишаюся тим, що я українка. Я вважаю, що жодна інша держава не має настільки багатої культури, історії, краси природи та щирості людей.

По-перше, я не можу не пишатися культурною спадщиною. Україна вражає мовою, музикою, традиціями, народними звичаями та мистецтвом.

Я відчуваю гордість за цей багатий культурний контекст моєї країни. Українська мова є найбільш милозвучною мовою, а також ключовим елементом ідентичності нації, вражаючи своєю унікальністю.

Українська народна музика, традиційні вишиванки та інші форми мистецтва відображають креативність українців.

По-друге, я пишаюся тим, що моя держава є незалежною та має складну історію боротьби за щасливе майбутнє. Я вражена тим, як українці захищають свою територію та ідентичність під час війни Росії проти України.

Наприклад, події 2013-2014 років, а саме Майдан та Революція Гідності, свідчать про бажання українців жити у свободі та підтримувати цінності демократії.

По-третє, я пишаюся природою країни, у якій я народилася. Я багато подорожувала світом, відкриваючи для себе кулінарію, традиції та пейзажі різних країн, але зрозуміла, що Україна має найбільш різноманітну природу та гарні краєвиди, яких не має жодний інший куточок світу. Карпати та Крим милують око природними ландшафтами, які захоплюють своєю масштабністю та багатством.

Україна – це неймовірно гарні природні пейзажі, від Карпат до Криму, від Чорного моря до Полісся. Це місце, де ти можеш відчути магію чистого повітря, різноманіття рослинності та унікальність традиційного українського життя.

Я пишаюся українською спільнотою та солідарністю членів сучасного суспільства. Іноземці у захваті від гостинності наших людей. Характерна риса українського народу, виявляється у відкритості та допомозі один одному у найбільш скрутних ситуаціях.

Наприклад, під час війни в Україні мирні люди долучаються до волонтерського руху. Бабусі та дідусі готові віддати останню копійку, щоб захисники визволили нашу державу від загарбників.

Молодь постійно поширює важливу інформацію у соціальних мережах з метою допомоги тим, кому вона потрібна. Українці, які перебувають за кордоном, звертають увагу іноземців на актуальні проблеми в Україні, щоб інші країни передавали допомогу та зброю, яка так необхідна для захисту.

Україна – це історія наших війн і перемог. Ми, українці, завжди були нацією, що відстоює свої права та незалежність. Історія Майдану, Революції Гідності та інші події свідчать про те, що справжня сила українців полягає в їхньому єднанні.

Українські традиції захоплюють мене з дитинства, бо вони утверджують колективні цінності. Наприклад, я дуже люблю святкування Різдва в Україні, яке містить в собі традиційні страви, пісні, ігри та обряди. Колядування є неодмінною частиною цього свята.

Україна є батьківщиною багатьох видатних особистостей у різних галузях, таких як наука, мистецтво, спорт і політика. Я пишаюся тим, що народилася в країні, де творили такі видатні особистості як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та інші.

Україна для мене – це більше, ніж просто географічна та політична одиниця. Це моя батьківщина, коріння моєї ідентичності, джерело моєї культури. Україна – це країна, де я народилася та виросла.

Для мене Україна – це батьківщина моїх предків, спільні традиції та звичаї, які я передам своїм нащадкам. Це місце, де я знаходжу підтримку в спільноті, де люди розуміють один одного без слів.

Заради Перемоги я підтримую гуманітарні організації та благодійні фонди, які надають допомогу людям, постраждалим від війни. Я слідкую за новинами та різними джерелами, щоб розуміти ситуацію та її контекст, аби мати можливість ділитися інформацією з оточенням. Інформоване суспільство має суттєвий вплив. Я виражаю свою солідарність з українським народом через соціальні мережі, а також участю у мирних акціях.

В Україні я відчуваю себе частиною чогось великого, і це надихає мене на творчість, самовдосконалення та турботу про майбутнє. Україна – це не просто країна на мапі, це частина моєї душі, тому я пишаюся тим, що народилася та виросла тут.

Я не можу уявити своє життя без України та пишаюся місцем, де я народилася: його традиціями, природою, менталітетом, культурою тощо. Сьогодні моя національність є символом завзятості, сили, могутності та потужності.