Лист до Святого Миколая
Здрастуй, Святий Миколаю!
Я Нікіта, мені 5 місяців і 15 днів. Це моє перше свято Миколая!
Я довгоочікувана дитинка. Мої батьки, мама і тато, чекали на мене майже 8 років. Тато зараз захищає нашу країну, він військовий. А мама ростить мене з допомогою дідуся та бабусі, які також військові, але вже на пенсії.
У мене є ще один дідусь, але я його на жаль не бачив. Він зараз на війні і захищає нашу державу.
Я дуже світлий та радісний малюк, майже не капризую і завжди посміхаюсь.
Коли почалася війна, мама з татом все ж наважились на процедуру ЕКО. Потім мама мене виношувала і постійно бігала до сховища, бо Київ обстрілювали ракетами. Тато був на фронті, але до пологів мами встиг повернутися. Одразу після мого народження почала вити сирена і запрацювала ППО. Тоді я вперше почув звуки збиття ракети не в маминому животику, а ззовні.
Батьки не виїжджали з України протягом війни. Нам важко, але ми всі разом, всією сім'єю. Бабуся з дідусем живуть з нами, бо в їхній Шосткинській громаді постійно обстрілюють прикордоння. А інший дідусь захищає країну від ворогів.
Я мрію жити у мирній і вільній Україні!
Мрію, щоб тато частіше був дома, я дуже сумую за ним, бо рідко бачу. І хочу побачити дідуся!
Ще я хотів би отримати розвиваючу іграшку для мого віку.
З повагою,
Нікіта
