Мирний чоловік був змушений рятувати життя своєї сім’ї, коли окупанти вдерлись у його мирне квітуче місто і зробили там повний безлад. Найстрашніше – страждання невинних дітей
Я садовод, займаюся екзотичними рослинами, проживаю в Снігурівці Миколаївської області, мені 38 років.
Перший день війни був як страшний сон: ніхто нічого не міг зрозуміти і до кінця повірити в те, що сталося. Вже коли росіяни зайшли через два дні, то тоді стало зрозуміло.
На початку вони вели себе м’якенько, а днів через десять вже почався безлад. Кожного дня – обшуки. Двері ломиками поламали, покрали електроінструмент.
Десь 350 чоловік нас було в підвалі школи - ми там три тижні жили. Слава богу були макарони, та якось намагалися і дітей годувати, і самі їли. Не було ні муки, ні масла. Три дні поспіль приходили до нас «асвабодітєлі», бачили дітей, і попереджали щоб після сьомого на вулицю не виходили. А потім в якийсь день зранку прилетіла міна прямо на поріг, поглушила людей.
Дівчинку поранило уламками. Слава богу, що вижила. Не було ні зв’язку, ні транспорту, то так пощастило, що «швидка» приїхала і її врятували. Я на все життя запам’ятав, як власноруч діставав скло з тіла дитини 13 років. Ми потерпіли два місяці й зрозуміли, що потрібно виїжджати, бо почали вже і машини забирати.
Виїхали з горем пополам в останні дні коридору разом із донькою та жінкою. Почався безлад: людей випускали, але при цьому і обстрілювали.
На наших очах дівчинці осколком через машину відрубало ніс. Вони зупинялись в ближньому населеному пункті, то їй надавали першу медичну допомогу.
Коли нас деокупували, на початку тихо було десь два чи три місяці, а ось недавно 11 чи 12 ракет прилетіло по місту: в школу, дім творчості, лікарню. Побило все, що залишилося. Одним словом, спокою не має.
Живемо надією, що війна скінчиться. Навіть коли скажуть, що рашка капітулювала, то ще тиждень буде потрібно переварити це, і не одразу повіриться.
Хочу, щоб наші діти та онуки не побачили того, що ми. Не хочеться, щоб вони знали, що таке бомби та арта. А ще - щоб поменше таких антихристів народжувалося в світі. Я так вважаю: дайте людині спокій, і вона сама все зробить своїми зусиллями.