Напередодні війни мій чоловік помер, я залишилась одна. 24 лютого вранці я вийшла нарубати дров, над моєю головою пролетів снаряд. Я зрозуміла, що почалася війна. Кожного дня нас обстрілювали. Я жила у суцільному страху.

Деякий час я перебувала у сусідньому селі. Звідти і виїхала до Дніпра.

Все моє життя залишилось в Попасній. Місто страждало ще з 2014 року. Зараз там суцільні руїни, але все ж таки кожного дня я чекаю на мир, на повернення додому.