Я не думала, що росіяни підуть у наступ. У місті закрились магазини та аптеки. Було дуже небезпечно. Я весь час плакала, бо не хотіла виїжджати. Багато людей постраждали, навкруги були самі руйнування. Росіяни знищили життя тисяч людей. 

Я розуміла, що потрібно виїжджати, тому ми приїхали до Дніпра. Залишаємось тут, бо в чоловіка є робота. А тим часом рідне місто знищують росіяни. 

Мене шокувало, що гинуть діти, які не встигли пожити. Я будувала власне життя, світ навкруги себе. Хотіла, щоб у дитини був свій куточок. Зараз у мене нічого немає. Дуже хочу повернутись додому та жити в мирі.