Привіт, Святий Миколай! Мене звати Данило, мені 11 років. До війни я мешкав в місті Харкові, а зараз в селищі Артільне Лозівского району. Мені там подобається, але вдома краще було. Бо там залишилися друзі, в селі у мене також є друзі – Арсеній. Мені допомогає бути сильнишим віра, надія на найкраще і мій дядько, який зараз в лавах ЗСУ. Мені зараз не вистачає миру та друзів. Я вдячний нашим хлопцям з ЗСУ, що обороняють нас, волонтерам котрі допомогають, матусі і бабусі Нелі за те, що вона прихистила. Я мрію, щоб поскоріше закінчилась війна та настав мир, щоб повернутися додому, щоб вчитися у школі, щоб мама мені купила велесопед та новий планшет. От такі у мене мрії.