"Іншого виходу, як ходити на бази, не було. Зник страх. Бомблять, а ти за продуктами бігаєш. Краще мене розірве під бомбуванням, ніж вмирати болісно від голоду. Ми ділилися із сусідами, з дітьми, - розповідає Ірина з Маріуполя. –Звук. Підвал. Приліт на 9 поверх. Димилося. Склався проліт. Хазяїн не зміг потрапити до квартири. Все горіло зі страшною силою. Стою і плачу. Мама зараз згорить живцем. Чоловік з сокирою. Рубали шафи... Над нами згоріло все. Свою квартиру врятували. Так мешкали 8 днів. Спати неможливо. Весь стискаєшся".