З перших дні повномасштабного вторгнення я жила під обстрілами. Потім місто окупували. Росіяни ходили по будинках, двері відкривали ногами. Людей обшукували, допитували. 

Я їсти варила на вулиці, у мене нічого не було: ні води, ні світла. У місті була справжня гуманітарна катастрофа. Я жила у підвалі.

Я не витримала та поїхала до Вінниці. У Снігурівці жити було дуже страшно. Коли місто визволили, я повернулась додому. Нещодавно нас обстріляли ракетами, страх за життя нікуди не зникає. 

Я чекаю на перемогу України.