Ми фактично стали бомжами, але слава Богу живі і віримо в перемогу. Найстрашніше було, коли я вагітна с донькою на руках попала під обстріл та взривна хвиля нас кинула на старшого сина, це було 21.03.2022, але я досі не можу забити цей переляк, не за себе, а за діточок.

Допомоги було багато, тілько зараз ми стикнулися з нестачею памперсів, тому що в нас 3 діток віком до 2 років.