Для Марії початок війни був суцільним страхом. Вона найбільше хвилювалася за рідних у Харкові й досі пам’ятає момент, коли ворожа ракета пролітала просто над її будинком. Відтоді допомагає фронту всім, чим може: передає городину, шиє необхідне для військових. Бо так влаштована - не може стояти осторонь, коли країна у біді. Її єдина мрія проста й водночас найбільша - щоб ця війна нарешті закінчилася.