«У нашому дворі вибухнув снаряд, усі вікна вилетіли», – згадує Анатолій Скрипник. Він тричі потрапляв під обстріл - тоді й зрозумів, що вчетверте йому може не пощастити, тому разом із дружиною вирішили виїхати з міста. Поїхали до родичів на Харківщину. Там було зовсім інше життя, багатьом навіть не вірилося, що у сусідньому регіоні летять снаряди та гинуть люди. Коли інтенсивність обстрілів знизилась, подружжя повернулось додому.
Війна розділила їхню родину: дочка Анатолія Івановича змушена була виїхати з міста, коли розбомбили лікарню, в якій вона працювала.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.