У перший день війни в Торецьку були вибухи. Окупанти почали наступ на Донецьку область. Не стало води, світла та газу. Доводилось ходити під обстрілами, аби набрати ту, що завозили. Люди у місті виживали, як могли.

Мене шокувало бомбардування. Я сидів у підвалі з трьома доньками. Вони бачили й чули всі жахи війни. Мені прикро, що їм довелось таке пережити. 

Мою родину вивезли волонтери. Я дуже їм вдячний. Тоді виїхати з Торецька було майже неможливо. Ми їхали в нікуди. 

Моє житло у Торецьку розбите. Зараз я налаштовуюсь на нове життя. Долати стрес навчився, тому що потрібно йти далі. Сподіваюсь, що майбутнє у України буде європейським. Дуже хочу закінчення війни.