Я жила у Вугледарі. Після початку війни я пів року просиділа під обстрілами. Сиділа у підвалі з родиною у холоді. Росіяни постійно бомбили місто. Їжу готувала на багатті. З сусідами збирали гілки, аби було що запалювати. Гуманітарну допомогу завозили. Одного дня ракета прилетіла над моєю квартирою. Пожежа зруйнувала будівлю частково. Це було дуже страшно. 

Мене вивезли волонтери. Ми їхали всю ніч. Вранці я дізналась, що мене привезли на Кіровоградщину. 

Не знаю, чи вціліла квартира у Вугледарі. Я чекаю тільки миру. Дуже хочу повернутись додому. Давно не бачила онуку, вона зараз на Хмельниччині. Сподіваюсь, що всі зберемось у Вугледарі.