У перший день війни росіяни зайшли у моє село. Почались обстріли, було багато військової техніки. Не стало світла та води. Запаси продуктів у мене були. З чоловіком якось виживали. У березні вирішили виїжджати, бо нерви не витримували.

На блокпості у Василівці росіяни нас не випускали. Ми стояли у полі під обстрілами і думали, що нам кінець.

Зараз живемо у Запоріжжі. У мій будинок влучив снаряд, мені про це повідомили сусіди. Мене шокує, що росіяни коять такий жах. Вбивають наших дітей, наших воїнів. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Дуже хочу повернутись додому.