Я з села Олексіївки Нікопольського району. Мені 45 років. До війни було гарне життя. 

Я взагалі був у Дніпрі, коли почалася війна. Ледь виїхав, щоб повернутися додому, бо всі автобуси були забиті. Усі тікали, я стоячи їхав, щоб тільки виїхати з Дніпра.

Обстріли були часті, зараз обстрілюють також. Шокує, що стріляють по мирних жителях.

У мене рідних майже немає: батьки померли, сестра - в Польщі. Я сам живу.

Як буде перемога, то буде все добре. Головне, щоб війна закінчилася.