У мене до війни було хороше життя. Я працювала. А зараз роботи немає. У перший день війни не повірила, що таке може статись. Магазини та аптеки зачинились. Підприємства припинили працювати. Люди залишились без всього. Ще й бомбардування. Як все це пережити?

Виїхати я не можу,  бо моя мама хворіє. Важко було з нею спускатись в укриття під час обстрілів. Батько помер. Пережити важкі події мені допомагає подруга. 

У Слов’янську не було води й газу. Я вижила завдяки гуманітарній допомозі. 

Я мрію про мир. Хочу знову працювати й радіти життю.