Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Тетяна Козирєва

"Я ще не під'їхав, як зрозумів, що все "

переглядів: 29

Тетяні Козирєвій було 26 років. Її життя відібрала російська армія 14 березня 2022-го на Київщині. Автівку, в якій вони з маленьким сином Тімуром утікали з окупації, ворог розстріляв із кулеметів. Півторарічний син загинув поряд із нею.

Півторарічний син загинув поряд із нею

Тетяна була родом із Чернігівської області. Здобула фах кухарки-кондитерки у Чернігівському професійно-технічному училищі. Деякий час працювала за професією.

«Нас у мами було пʼятеро – четверо доньок і син, а Таня – найменша, така добра, весела, сміялась завжди. Любила вишивати, зокрема бісером та хрестиком. Трохи співала в колективі у селі. Була творчою людиною і дуже позитивною», – розповіла сестра Тетяни, Людмила Рохлецова.

У Києві, куди Тетяна поїхала працювати, познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Олександром. У пари народився син Тімур. Родина жила у селі Здвижівка. Там їх і застало повномасштабне вторгнення. Тімурові на той час було трохи більш, як півтора року.

Коли Олександр довідався про чергову евакуаційну колону – сказав, щоби Тетяна з Тімуром виїжджали. 13 березня вони сіли в авто родини Логвиненків – Олександр із Валентиною виїздили разом із 14-річним сином Максимом. На єдине вільне місце взяли ще місцеву жительку похилого віку.

14 березня колону, в якій їхала родина, розстріляли. Чоловік Тетяни до звільнення Київщини від російських військ достеменно не знав, чи змогли вижити його рідні.

«5 квітня сів на велосипед та поїхав по трасі. Знайшов у Гавронщині хлопця Олексія, він і показав розстріляну машину. Я ще не під’їхав, як зрозумів, що все», – сказав Олександр Козирєв.

Тетяну поховали у рідному селі на Чернігівщині, а поруч – її сина. Їхні імена розмістили на меморіалі у Бучі, який відкрили 2 липня 2023 року.

У загиблої залишилися три сестри, брат, батьки та чоловік.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Київська область 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення діти перший день війни окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій