Я не мав зв’язку з дітьми, які були в Маріуполі. Я не знав, чи живі вони. Аж тут мені зателефонувала знайома, яка виїжджала звідти. Вона була в Бердянську на блокпосту москальському і особо нічого не розповідала, але й того було досить. Ми з нею поговорили, я рознервувався, і під час цієї розмови в мене стався інсульт.

Мене шокувало, що зробили з Маріуполем. Страшно бачити поранених і загиблих людей в місті.

Моя донька і її родина виїхали до племінниці в Мелітополь. Мені повертатись нікуди, наразі я в Дніпрі. У мене онука тут є, вона така гарна! Я маю надію, що ми звільнимо все-таки Україну до кінця. У мене син ще один з онукою в Маріуполі, мати в Донецьку. Я дуже хочу їх побачити.