Берестенко Ілона, 15 років, 10 клас, Міжрегіональний центр звільнених у запас військовослужбовців

Вчитель, що надихнув на написання єсе: викладач Міщук Альона Вікторівна

Конкурс єсе "Війна в долі моєї родини"

Мабуть, як і у всіх, у мене є своя історія про початок війни. Хочу почати свою історію з того, що до 24-го лютого ми не усвідомлювали наскільки у нас класне життя, в кожного в соцмережах є ті світлини чи відео безтурботного життя, які було опубліковано до того страшного ранку.

Коли все почалося, я була в місті . Ми родиною готувалися до дня народження брата: прикрашали квартиру, пекли торт і метушились по домашніх справах. Десь приблизно о дванадцятій ночі по телевізору Президент оголосив надзвичайний стан. Ніхто не звернув на це належної уваги, а дарма. Зранку, я прокинулась від якоїсь метушні і моя тітка сказала мені, що почалась повномасштабна війна. Це важко було усвідомити. Вже через годину ми стояли у страшенно великій черзі в аптеку, потім в черзі до супермаркету. Всюди була паніка, люди набирали все що бачили, в чергах ми простояли декілька годин, потім зібрали речі і поїхали в село. Коли мене привезли додому, я побачила, як мама з татком заносили ліжко у погреб, і тоді я не розуміла навіщо це.

Остаточно я усвідомила, що почалася війна десь дев’ятого чи десятого березня, коли почалися страшні вибухи, то було дуже страшно, стріляли так, що вікна трусилися і здригалися стіни. Вночі ми сиділи в погребі, там було сиро та холодно. Брат плакав і боявся, а я не розуміла, що ми зробили не так, за що ми зараз страждаємо від цієї війни. Вже зранку ми дізналися, що руські підійшли геть близько, ми знову зібрали речі і поїхали в місто.

Життя змінило напрям, я розлучилася зі своїми рідними та близькими. Ми поїхали за кордон, де нічого не знали і жили телефонними розмовами з тими, хто залишився.

Найбільше мене приголомшило те, наскільки швидко ворог просувається. І те, що війну нам оголосила росія, а говорить, що це «спецоперація».

Я відчувала гнів і ненависть до тих, хто вбивав мирних людей та дітей, нищив все на своєму шляху.

Зараз значення слова МИР для мене геть не те значення, що було раніше. Мир – це тоді, коли живеш і не думаєш, що буде приліт. Мир – це тоді, коли спокійно лягаєш спати. Мир – це тоді, коли ти спілкуєшся з друзями не по телефону…