Наша родина до війни проживала в місті Лисичанськ, ми мали квартиру та я мала роботу, працювала в дитячій спортивній школі. 24 лютого 2022 року, коли почалась війна, ми перейшли жити в бомбосховище, і жили там до моменту виїзду з міста, ми до останнього вірили, що війна ось-ось закінчиться, але цього не сталося. Я прийняла рішення про евакуацію, щоб захистити дитину. І вже майже рік ми проживаємо в Івано-Франківській області в місті Калуші, знімаємо житло. Дитина дуже хоче спілкуватись с однолітками та знайти нових друзів, тому що всі друзі залишились в нашому місті.

Найважче було пояснити дитині, що у нас почалась війна, потім евакуація, ну і звісно, пошуки житла.

Крім того, дитина бачила, що поряд все взривається і руйнуються будівлі.