Я в останній час завжди відчував, що ось-ось розпочнеться війна. Тим ранком 24 лютого я прокинувся від гучного звуку винищувача над своєю домівкою. Це був дуже ранній ранок. І чомусь вмить все зрозумів. Розпочалася війна...

Я навіть став свідком перехвату ракети ППО. Було таке відчуття, що це все відбувається прямо над моєю головою.

Але бог милував: ні я, ні моя родина неушкоджені. До речі, родину я вивіз у сусідню область.

Є у мене робота, маю невеликий бізнес. Поки міняти нічого не думаю.

За цей період був такий випадок, який я запам’ятав дуже добре. Одного разу до магазину зайшов солдат. Він хотів купити блок цигарок і розрахуватися карткою, а термінал не працював. Солдат засмутився, бо лишалося сім хвилин до закриття магазину. Я заплатив йому за цигарки. Він мені ледве руки не цілував. Але я відповів йому, що він набагато більше робить для мене.