Коли почали падати снаряди, життя змінилось. Те, що було звичним, зникло: плани, зв’язок, прості побутові речі. Люди залишались у своїх домівках, бо не знали, куди рухатися. Було важко, було тривожно. Я працюю рятівником. Допомагав людям до останнього. Снаряди прилітати в будинки, горіли домівки. Також я розвозив гуманітарну допомогу. 

Все ж таки довелось виїхати з рідного міста. Зараз я продовжую працювати. Чекаю тільки миру. Ніколи не думав, що таке станеться. Люди гинуть. Дуже шкода.