Людмила з Києва зустріла 24 лютого 2022 року не під звуки вибухів, а з планами - везла сина на іспит з водіння. Вже дорогою зрозуміла, що ситуація надзвичайна: пробки, паніка, закриті установи. В перші дні війни родина залишилась у Києві. Людмила не вірила в повномасштабне вторгнення і не була готова до нього. Важкі перші дні пройшли в ізоляції. Спілкування з родичами стало щоденним ритуалом підтримки. Її волонтерська діяльність почалась із простого - вона готувала печиво для військових.