Маргарита почала волонтерити ще у школі. Це був спосіб знову стати частиною соціуму. Адже батьки не відпускали доньку далеко від дому на початку вторгнення.

Маргарита допомагала переселенцям їжею та одягом. За першим волонтерським фондом був другій, потім – третій. Паралельно дівчина здійснила свою мрію – поступила на режисерську спеціальність до коледжу. 

У Дніпрі вона живе поруч з автовокзалом. І якщо першого прильоту вдалося уникнути – дівчина була на фестивалі на Закарпатті. То другий вона відчула – захитався будинок. Відтоді Маргарита спить на підлозі, щоб уникнути осколків.