Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Мама Халіл Ніколь Лайс

«Я пережила всі ці кошмарні дні, бувши вагітною»

переглядів: 1232

Я хотіла б трохи розповісти про своє життя до війни й після. До війни я працювала приватним підприємцем. Працювала багато років старанно, не знала ні сну, ні відпочинку, щоб після створення сім'ї я могла приділяти вдосталь часу дитині й чоловікові.

З батьком своєї дитини ми зійшлися за рік до її народження. Крихітка була бажана і довгоочікувана, оскільки лікарі мені задовго до цього поставили діагноз: безплідність. Так вийшло, що пік моєї вагітності припав у розпал початку воєнних дій. Жила я в районі аеропорту і пережила всі ці кошмарні дні, бувши вагітною.

Життя в постійному страху сильно відбилося на дитині.

Вагітність проходила дуже складно, постійні болі внизу живота заважали нормально ходити, через це я на шостому-сьомому місяці вже не могла нікуди виїхати. Становище було уже погане, але я не могла ризикувати й стояти багато годин у черзі, щоб кудись виїхати. Народжувала я в Донецьку. Були ускладнення – і мені зробили кесарів.

З самого початку дитина була неспокійною. З народження вона від кожного шуму смикалася. Дуже мало спала і постійно плакала. Це тривало упродовж восьми місяців. Лікарів у нас нормальних на той момент не залишилося, і ніхто не міг сказати, в чому причина була. А заспокійливими я не стала її напихати.

У вісім місяців я почала помічати, що дитину пересмикує, як судоми. Я почала багато читати в інтернеті про це. Багато хто писав, що це нормально і все мине. Багато хто казав, що треба терміново звернутися до невропатолога, причини можуть бути різні. Судоми почали частішати й повторюватися через кожні 20-30 хв, навіть під час сну, через це вона постійно прокидалася.

Потім під час легкого падіння почала непритомніти, й миттєво у неї западав язик. З цієї причини я довгий час не могла її ні з ким залишити або віддати в садок. Ми пройшли повне обстеження і нам сказали, що у дитини один із різновидів епілепсії. Відтоді ми перебуваємо на постійному лікуванні.

Що стосується мене, з початком війни я збанкрутувала. Батько дитини іноземець, поїхав після народження дитини відразу.

Я не погодилася їхати за станом здоров'я. Зараз мені допомагають батьки. Дитина почувається стабільно з прийманням ліків, і я вже можу незабаром почати працювати.

Допомога від Ріната Ахметова дуже виручає нас. Дізналася я про неї від маминої подруги, яка зверталася для своєї онучки. Величезне дякую всім тим, хто бере в цьому участь. Це справді колосальна допомога для нас у нашій нинішній ситуації.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Донецьк 2014 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій