Антоніна Петрівна досі не відчуває себе у безпеці та живе одним днем. Кілька разів їй доводилося виїжджати до сестри, коли вдома були страшні обстріли. Незважаючи ні на що, жінка не втрачає надію, що перестануть стріляти й місто повернеться до спокійного життя.