Під час сильного обстрілу, пенсіонерка Клавдія Дмитренко послизнулася на мокрій землі та пошкодила ногу. Після цього, вже п'ять років, пересувається на ходунках. Жінку дуже засмучує, що її велика родина зараз роз'їхалася. Вона живе, тільки зі старшим сином, а меншого, онуків та правнуків бачить дуже рідко, і дуже за ними сумує.

Клавдія Яківна живе неподалік лінії розмежування, і регулярно чує звуки пострілів і розриви снарядів. Через це, у неї вже здають нерви. Вона мріє, щоб був мир, і щоб можна було вільно пересуватися і бачитися з рідними.