Війна мене застала в Маріуполі, я на роботі був. Я працюю в ДСНС. Ми були на зміні, і зранку почалися перші прильоти по місту. Ми були першими, хто виїжджав на ці прильоти. Горіли будинки. Спочатку один приліт був, і ми поїхали гасити пожежу. Пройшло хвилин 40 після першого – і був другий приліт по складах, за кілометр від пожежної частини. Ми поїхали туди. А потім ще один був приліт. Їздили ми так десь до десятої ранку, а потім нас змінили. Ось так розпочався перший день війни. 

До 16 березня ми були в місті та виконували, як могли, обов’язки. Спочатку був зв'язок, потім він пропав – і вже було складніше. Не було електрики, не було зв’язку, і це дуже ускладнювало роботу. 

Продуктів дуже не вистачало. Спочатку Центральний ринок працював, і там закуплялись по максимуму. Воду до драмтеатру підвозили, там автоцистерна стояла з водою. Були обстріли довкола театру. Я одного разу потрапив під такий обстріл, коли пішов води набрати з рідним братом. Благо, що все добре закінчилося. 

Мене вразило те, з яким звірством відбувався цей наступ і почалась ця війна. Не жаліли нікого, били з усього, з чого можна було, і навіть не дивилися, куди б’ють. Це жахіття просто. 

Вибиралися самостійно. Добре, що машина була ціла. Ми з сім’єю сіли в машину і виїжджали з міста 16 числа. На той час ми вже переїхали з лівого берега до центру міста, тому що обстріли посилювалися. А вже з центру ми виїжджали самі через селище Піщане в Мангуш, у Бердянськ, а потім у Запоріжжя. З Маріуполя до Бердянська добу їхали, тому що були великі черги. На Мангуші довго стояли, бо окупанти не пропускали нікого. Дуже багато машин стояли в чергах. Десь добу ми їхали до Бердянська, а з Бердянська ще приблизно добу - до Запоріжжя.

Я продовжую виконувати обов’язки рятувальника. Ми базуємося в Дніпрі. Зараз у Донецьку область їздимо ротаційно і працюємо далі, рятуємо людей,   із-під завалів дістаємо.

Дивлячись на те, як усе відбувається в Донецькій області, дуже важко сказати, коли війна закінчиться. Немає жодних уявлень щодо цього. Мрію про те, щоб війна закінчилась якнайшвидше, і ми всі потрапили додому.