Я хочу розповісти про початок війни. Коли почалася війна, нічні обстріли в Донецьку, я була ще в місті. Мій будинок поруч з аеропортом. Ми дуже добре чули, як літали літаки, стріляли.
Тоді мені було дев'ять років, я не дуже сильно боялася, бо ще не розуміла, що відбувається. Хоча десь усередині мені було страшно, особливо за свою найкращу подругу, яка була ще в школі.
Ми з батьками мали якраз їхати на море цього дня. На щастя, нам вдалося поїхати. На морі ми провели достатньо часу. Родичі розповідали, що в нас стріляють, є влучення в будинки.
Коли ми приїхали, мама вирішила мене відправити в табір заради моєї безпеки. Я дуже переживала за маму, адже їй доводилося ховатися в підвалі, коли сильно стріляли.
Зараз усе позаду, але таке відчуття, що це було вчора. Зараз у нас все налагодилося. Але за п'ять років життя в іншому місті в наш будинок влучило кілька бомб. В Октябрському районі немає жодного цілого будинку.
Я дуже сумую за своєю домівкою, за своїми тваринами, які зникли через те, що ми не встигли їх забрати. За друзями, за родичами, які залишилися там. Я дуже сподіваюся, що ще зможу повернутися до свого доку або взагалі до міста.
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.