Коли почалася війна, мій чоловік лежав у лікарні в Маріуполі, бо в нього відмовили нирки. Я була в той час в Красногорівці. З чоловіком був син. Вони там сиділи в підвалі, а потім зникли. Я подавала на них у розшук. Потім дізналась, що чоловіка у важкому стані вивезли до Володарського. За тиждень він помер, син його там поховав. Я боюсь, що не зможу потрапити на його могилу. Син ледь вибрався звідти, їхав тиждень. Його призвали - він зараз служить.
У Красногорівці моя квартира розбита, повертатись мені нікуди. Я там жила в підвалі, а потім виїхала. Зараз я живу в Новомосковську. Чекаю на закінчення війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.