Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ольга

«Я ніколи не попаду на могилу чоловіка»

переглядів: 54

Коли почалася війна, мій чоловік лежав у лікарні в Маріуполі, бо в нього відмовили нирки. Я була в той час в Красногорівці. З чоловіком був син. Вони там сиділи в підвалі, а потім зникли. Я подавала на них у розшук. Потім дізналась, що чоловіка у важкому стані вивезли до Володарського. За тиждень він помер, син його там поховав. Я боюсь, що не зможу потрапити на його могилу. Син ледь вибрався звідти, їхав тиждень. Його призвали - він зараз служить. 

У Красногорівці моя квартира розбита, повертатись мені нікуди. Я там жила в підвалі, а потім виїхала. Зараз я живу в Новомосковську. Чекаю на закінчення війни.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Красногорівка 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери переїзд зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення житло літні люди (60+) внутрішньо переміщені особи перший день війни Обстріли Маріуполя розлука з близькими
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій