Мій чоловік пішов на війну з перших днів. Я залишилась з трьома дітьми. Їм було дуже страшно, коли почались обстріли. Я не знала, як їх захистити. Не вірила, що таке може бути. Іноді я думала, що живу останній день. 

Ми виїжджали до моєї мами в село, там був підвал. У мами були продукти.  Я розуміла, що ми виживемо, якщо щось станеться.

Потім я повернулась додому. Намагаюсь подолати стрес, бо у мене є діти. Кожного дня сподіваюсь тільки на мир. Дуже хочу, щоб всі залишились живими.