Я місяць сиділа під обстрілами з друзями. Не було води, світла й газу. Я не знала, що мені робити. Було дуже страшно. У перші дні війни мій чоловік пішов воювати. Останній раз я його бачила у березні 2022 року. Він захисник на «Азовсталі», зараз у полоні. Він заповнив анкету «Червоного хреста», і так я дізналась, що він живий. Поки що його не обміняли.

Ми з рідними і друзями виїхали наприкінці березня. Я нервувала через чоловіка. На блокпості ми стояли понад двадцять годин. На щастя, проїхали, і росіяни мене не чіпали. Зараз я живу в Києві у доньки. Чекаю на закінчення війни. Сподіваюсь, мій чоловік повернеться скоро до мене.