Я жила у Мангуші, а мої діти – в Маріуполі. До середини березня я не знала, що з ними. Коли побачила евакуаційні колони, вирішила з чоловіком їхати за дітьми. Ми їх шукали цілий день. Я була щаслива, що ми їх знайшли живими. Зворотня дорога була складною через великі затори та обстріли, бо літаки скидали снаряди. З Маріуполя ми вирішили їхати відразу на Запоріжжя. Там нас нагодували, й ми поїхали в Черкаську область. Я дуже хочу повернутись додому.  Сподіваюсь, що скоро все це закінчиться.