У перший день війни я йшла з магазину та почула вибухи, - так для мене почалась війна у Бахмуті. Обстріли були такими сильними, що неможливо було спати. Найбільше мене шокувало, що все це переживають мої онуки та діти. Це дуже страшно. Довелося всім виїхати та назавжди втратили рідний дім. Дорогою були величезні колони з автівок, бо багато людей бігли від війни.

У травні 2022 року померла моя сестра у Бахмуті, а я не змогла поїхати та її поховати через обстріли. Багатьох рідних досі не можу знайти.

Сподіваюсь, що у майбутньому наші діти та онуки житимуть у мирі, що у них буде свій дім.