Місто Оріхів тримає оборону та перебуває на лінії вогню. Коли почалась війна, моїй молодшій дитині було два з половиною місяці. П’ять днів я просиділа без світла та води. З  маленькою дитиною це дуже складно.

Четвертого березня я виїхала з Оріхова. Спочатку зупинилась в Запоріжжі. Там нам надали допомогу. В Запоріжжі також стало неможливо жити. Центр міста обстрілюють. Немає місяці в Україні, де б не прилітали ракети та дрони. Я виїхала з Запоріжжя до Вінницької області, а чоловік залишився, бо він там працює.

Я зараз не живу, а виживаю. Не розумію, як жити далі. Я втомилась від війни. Що буде далі, не знаю. Коли настане перемога, я поїду до Оріхова, на центральній площі посаджу квіти. Я хочу побачити, як відбудовують Оріхів.