Надія Іванівна мешкає одна у своєму будинку і з жахом згадує все, що довелося зазнати під час бомбардувань. Обстріли тривають донині. Жінка намагається якось вижити та підтримати не тільки себе, але й сина, який минулого року переніс інсульт.

Я не живу, а існую