У перші дні повномасштабного вторгнення староста Людмила Закаблук почала активно готуватися до захисту громади. Мешканці сіл вздовж Житомирської траси найбільше постраждали від колони російської техніки, що просувалася на Київ. Людмила розповідає, як загарбники розстрілювали мирних на дорозі, як мирні люди рятували поранених і збирали рештки загиблих. Попри загрози життю, Людмила залишилася на місці. Всю окупацію жінка носила у кишені гранату на випадок зустрічі із ворогом. Не хотіла здаватися без опору.