“Я думала, що все швидко закінчиться. Не могла повірити, що буде війна”, – розповідає Тетяна Савельєва із Верхньої криниці. Зі своїми двома дітьми вона проживала у Кам'янці, і коли населений пункт почали обстрілювати, то вона з дітьми виїхала до обласного центру. “Коли Кам'янку почали обстрілювати, то вранці приїхали волонтерські автобуси та вивезли нас до Запоріжжя”, – згадує жінка. Каже, що їх дуже вчасно вивезли та її діти не постраждали, і майже не побачили більшість жахів війни. Куди їхати вона не вибирала, їй потрібно було лише вивезти дітей з-під обстрілів. Дорога була важка через невизначеність і Тетяна дуже боялася, що вони можуть потрапити під обстріл.

“Я не обирала, куди їхати. Мені просто треба було вивезти дітей”