Я живу в Дніпрі, а мої батьки – у Харківській області. Після початку війни я за них дуже хвилювалась У мене були панічні атаки, піднімалась температура. Згодом папа помер після тривалої хвороби. У березні загинув двоюрідний брат. Все це дуже жахливо. 

Я ніяк не можу звикнути до загибелі людей. Мене приємно вражають ЗСУ, які щодня нас захищають. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.