Мені 65 років. Я вдова. Жила в Краматорську. У мене є дві доньки. Одна разом зі своїми дітьми знаходиться в Польщі. Друга зі мною та внуком – у Білій Церкві. Ми виїхали через місяць після початку війни. Спочатку поїхали в Івано-Франківську область, а потім – у Білу Церкву. За будинком наглядає сусідка. Кішку зять забрав до себе. 

У мене таке враження, ніби ця війна триватиме безкінечно.

У мене хвороба Паркінсона. Стан здоров’я погіршується, а я не можу отримувати безкоштовні ліки, бо виїхала без медкартки. І купити необхідні препарати не можу, тому що вони дорогі. Ще й психологічно важко через те, що не можу звернутися до свого лікаря.