Пологи окупували і моє життя змінилось назавжди. Я не могла спокійно вийти на вулицю. Виживала без світла, води та газу. Я не могла пояснити дитині, чому ми не можемо піти у магазин. 

У Пологах були сильні обстріли. Було дуже страшно. Доводилось постійно бігати в укриття. Я не могла зрозуміти, що коїться. Руйнувались вулиці та будинки. Сьомого березня кулі летіли повз мій будинок. Я боялась, що через обстріли підірветься газогін. 

Під час евакуації буряти перевіряли документи, питали, чому плаче моя дитина. Наставляли на мене автомат. Це був жах. 

Я виїхала до Польщі. Мені там було нелегко, через що я повернулась. Зараз я живу в Запоріжжі та чекаю миру. Я кажу дітям, що в усьому винні росіяни, які обірвали мільйони життів. Діти повинні про це пам’ятати.