Відпочивала після наряду. На Бахмутському напрямку на лінії розмежування несли службу.

Стикнулася з тим, що я не мала змоги бути поруч з дітьми. І розуміла і шокувало те, щоб вони не оказалися під окупацією, так як жили 2км від лінії розмежування.

Мої рідні зіткнулися з гуманітарною проблемою, і при можливості я з інших міст, де не було ще гучно, передавала продуктів, ліків, за що платила не малі грощі.

Не всі мої рідні знаходяться розом зі мною, бо довелося залишатися в оккупації, бо була там бабуся, яка не в змозі за здоров'ям виїхати і хтось мав за бабусею доглядати.

Дуже зраділа, коли я вперше після довгих розлук побачилася з дітками і змогла пригорнути до сердця.

Зараз роботи не можу знайти. Із лав ЗСУ звільнилася, бо діти дуже стомлені від того, що вони знають, що таке війна, і з 2014 росли при війні і знають, що таке коли гинуть люди.